Оспорення штрафу за експлуатацію будівництва без документів
Якщо вас притягнули до відповідальності та наклав штраф за порушення будівельних законів, а також виніс припис про усунення порушень цих законів, то інформація в цій статті вам знадобиться.
В нашу компанію звернувся клієнт: підприємство, відносно якого були проведені заходи архітектурного контролю, була проведена позапланова перевірка, складений акт, протокол, винесений припис та в подальшому винесені постанови про накладення штрафів.
Ситуація була наступна: Державна інспекція містобудування України (ДІМУ) (Департамент ДАБІ в м. Києві) в особі інспекторів будівельного нагляду та контролю, після проведення перевірки винесла постанови про накладення штрафів за начебто виконання будівельних робіт без отримання дозволу на таке виконання та за начебто використання об’єкта нерухомості без прийняття такого об’єкта до експлуатації. Також був виданий припис, яким було зобов’язано зупинити експлуатацію об’єкта будівництва та усунути порушення.
Адвокатом Романом Коротя був підготовлений позов про скасування зазначених постанов та припису та визнання їх неправомірними, обґрунтування якого полягає в наступному:
Оскаржуваними постановами було притягнено Позивача до відповідальності за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання та за експлуатацію об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.
Потрібно зазначити, що перевіряючий орган не мав законних підстав на застосування зазначених норм законодавства оскільки:
Що стосується норми, яка передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:
По-перше вказана норма передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт. Державна архітектурно-будівельна інспекція в оскаржуваній постанові зазначає, що начебто Позивач здійснив реконструкцію приміщень №35,36. Але потрібно зазначити, що на праві приватної власності Позивачу належить в зазначеному будинку нежитлові приміщення №35,36А, а не просто 35,36, що підтверджується копією свідоцтва про право власності. Вказані нежитлові приміщення (№35, 36А, а не 35,36) були отримані Позивачем у власність в 2013 році. Жодних доказів з чіткими реквізитами відносно здійснення саме Позивачем будівельних робіт департаментом в оскаржуваній постанові не наведено.
Більше того, вказана норма передбачає відповідальність за фактичне виконання робіт (теперішній час), а не за минуле виконання цих робіт, а орган ДАБК в оскаржуваній постанові зазначив, що вони вже виконані. З огляду на зазначене можна зробити висновок про відсутність об’єктивної сторони правопорушення (її ознаки: часу), яке ставиться в вину Позивачеві.
По-друге вказана норма передбачає відповідальність якщо будівельні роботи здійснюються відносно об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3). Жодного обґрунтування яким чином клас наслідків СС3 відноситься до нежитлових приміщень, що перебувають у власності Позивача, в оскаржуваній постанові наведено не було.
Натомість в оскаржуваній постанові ДАБІ України самостійно визначила клас наслідків відносно всього будинку. Послалася в оскаржуваній постанові на те, що існує наказ Міністерства культури України від 21.10.2011р. №912/0/16-11 і в цьому наказі начебто зазначено, що будинок є пам’яткою історії місцевого значення і йому присвоєно охоронний номер.
Але потрібно зазначити, що ця інформація не відповідає дійсності, в зазначеному наказі відсутній будинок як об’єкт культурної спадщини чи як пам’ятка історії місцевого значення, а тому Департамент ДАБК необгрунтовано визначив клас наслідків.
Що стосується норми, яка передбачає відповідальність за використання об’єктів будівництва не прийнятих в експлуатацію:
По-перше вказана норма закону застосовується до суб’єктів містобудування та замовників будівництва, які провадять містобудівну діяльність. Позивач не є замовником будівництва та не є суб’єктом містобудування, який провадить містобудівну діяльність. Департамент ДАБІ м. Києва в оскаржуваній постанові не навів жодного доводу та тим більше доказу, що Позивачем здійснювалися ті чи інші будівельні роботи і що ним подавалися ті чи інші будівельні документи: повідомлення про початок будівельних робіт чи отримувалися дозволи на виконання будівельних робіт, як того передбачає ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому визначення органом ДАБК Позивача як суб’єкта містобудування та замовника будівництва в оскаржуваній постанові є неправомірним.
Виходячи з зазначеного можна зробити висновок, що оскільки відсутній у Позивача статус (документально підтверджений) замовника будівництва, то відсутній в правопорушенні, яке ставиться в вину Позивачу, такий складовий елемент складу правопорушення як суб’єкт правопорушення.
По-друге вказана норма передбачає відповідальність за використання (експлуатацію) певного об’єкту будівництва без прийняття його в експлуатацію. Архітектурний орган в оскаржуваній постанові зазначає, що начебто Позивач використовує приміщення №37. Але потрібно зазначити, що на праві приватної власності Позивачу належить в зазначеному будинку нежитлове приміщення №37А, а не 37, що підтверджується копією свідоцтва про право власності. Вказане нежитлове приміщення (№37А, а не 37) було отримано Позивачем у власність ще в 2013 році і наявність в нього права власності на зазначений об’єкт нерухомості передбачає згідно Цивільного кодексу України наявність права користування зазначеним майном, оскільки він вже введений в експлуатацію, так як право власності набувається вже після введення в експлуатацію.
По-третє вказана норма передбачає відповідальність якщо використання здійснюється відносно об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3). Жодного обґрунтування яким чином клас наслідків СС3 відноситься до нежитлового приміщення, що перебуває у власності Позивача в оскаржуваній постанові наведено не було.
Натомість в оскаржуваній постанові Департамент ДАБК самостійно визначив клас наслідків відносно всього будинку. Послався в оскаржуваній постанові на те, що існує наказ Міністерства культури України від 21.10.2011р. №912/0/16-11 і в цьому наказі начебто зазначено, що будинок є пам’яткою історії місцевого значення і йому присвоєно охоронний номер.
Але потрібно зазначити, що ця інформація не відповідає дійсності, в зазначеному наказі відсутній будинок як об’єкт культурної спадщини чи як пам’ятка історії місцевого значення, а тому ДАБІ необгрунтовано визначила клас наслідків.
Також існують процедурні порушення проведення позапланової перевірки дотримання містобудівного законодавства, що є підставою для скасування постанов про накладення штрафів.
Оскільки ні в постанові ні в протоколі не зазначено жодного конкретного доказу порушення Позивачем містобудівного законодавства, то вони вже не можуть подаватися Відповідачем.
Жодна із зазначених підстав передбачених Порядком проведення контролю для проведення відносно Позивача заходів архітектурно-будівельного контролю не мала місце, а тому перевірка була проведена незаконно, а оскільки оскаржувана постанова була винесена на підставі позапланової перевірки, то і оскаржувана постанова виходячи з зазначеного є неправомірною.
Висновок про відсутність підстав для проведення перевірки зазначених вище був зроблений Позивачем виходячи з того, що ці підстави відсутні та не зазначені в ні в протоколі ні в постанові.
Також потрібно зазначити, що мало місце здійснення перевірки саме відносно об’єкту господарської (підприємницької) діяльності – закладу громадського харчування, а не відносно об’єкту будівництва, що не передбачено ні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» ні Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Більше того ні протоколі та постанові не зазначено, яке відношення до зазначених закладів громадського харчування має Позивач.
В порушення закону перевірка проводилася не у присутності уповноважених представників Позивача.
Що стосується незаконності оскаржуваного припису, то потрібно зазначити наступне:
Оскаржуваним приписом ДАБІ України вимагає зупинити експлуатацію закладів громадського харчування (приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок) до усунення виявлених порушень та у термін до усунути допущені порушення будівельних норм у встановленому законодавством порядку
Ці вимоги припису відносно Позивача є незаконними з огляду на наступне:
Жодного доказу на підтвердження виконання будь-яких будівельних робіт саме Позивачем або експлуатації певного об’єкту будівництва орган ДАБК в оскаржуваному приписі не наводить. Отже, оскільки в приписі не зазначено жодного доказу виконання будівельних робіт саме Позивачем та експлуатації ним тих чи інших об’єктів будівництва, то вони вже не можуть подаватися Департаментом ДАБІ м. Києва.
Орган ДАБК в приписі зазначав про приміщення №35,36, але Позивачу належить інший об’єкт нерухомості: нежитлові приміщення №35,36А.
Орган архітектурно-будівельного контролю вимагає заборонити експлуатацію закладів громадського харчування. При цьому в оскаржуваному приписі не зазначено, яке відношення Позивач має до цих закладів. Більше того така вимога порушує законодавство. В даному випадку ДАБІ перебрав на себе функції суду, що є перевищенням повноважень, що підпадає під регулювання Кримінального кодексу України.
Департамент державного архітектурно-будівельного контролю зазначив в оскаржуваному приписі про усунення певних порушень у встановленому законодавством порядку, при цьому не зазначивши які чіткі дії (в розрізі чинного законодавства) має вчинити Позивач.
Орган ДАБК вийшов за межі зазначеного переліку видів приписів, які можуть виноситися.
Ми доможемо скасувати штрафи за виконання будівельних робіт чи експлуатацію нерухомості без дозволів, винесені контролюючими органами.
За отриманням консультації звертайтеся за номером телефону, що зазначений нижче.
Також вам буде корисно:
АДВОКАТ ПО БУДІВНИЦТВУ, СКАСУВАННЯ ШТРАФІВ, ЗАХИСТ НА ПЕРЕВІРЦІ
